Музейна педагогіка, як один з шляхів підвищення загального рівня культури учнів та вплив на формування їх свідомого ставлення до культурної спадщини людства.

 

          Музейна педагогіка – це галузь педагогічної науки, яка побудована на основі науково-практичної діяльності й орієнтована на передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища, та сприяє формуванню громадянсько-патріотичних почуттів дітей та молоді. Саме таке тлумачення цього поняття найбільш вдало підпадає під визначення законодавства, щодо діяльності музеїв, а саме, «музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної та духовної культури, але й для прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини».        

 

Сьогодні  ми складаємо глибоку подяку Вірі Річ за її подвижництво задля утвердження художнього слова України в англомовному світі. У перекладацькому доробку В. Річ твори 47 поетів України.  В. Річ - перекладач  великого творчого інтелекту, вона успішно перекладала з української,  білоруської, російської, польської, чеської, хорватської, румунської,  норвезької та іспанської мови. Однак творчість  Т. Шевченка  в перекладацькій діяльності  В. Річ займає особливе місце. Вона набагато глибше, ніж її попередники,  відчула загальнолюдські мотиви творчості Кобзаря у політичній поезії, у ліриці та в епосі. В. Річ часто повторювала, що вивчила українську мову, аби  перекладати Шевченка.

Щоб донести до англомовного  читача  все розмаїття  творчої думки поета, велич його ідей,  красу і багатобарвність його поетичного слова, духовні інтереси, перекладачка максимально наблизила переклад  до текстів  оригіналів, зберегла мелодику, ритм, систему римування, алітерацію, образність поетичного мовлення автора, його емоційну насиченість, національний колорит та інтонаційне багатство. Через творчість Шевченка Віра Річ пізнала і полюбила  Україну за її красу і духовність. На  пам’ятнику  Тарасу  Шевченку, відкритому у Вашингтоні 27 червня 1964 року, викарбовано слова з поеми «Кавказ» у перекладі Віри Річ.

 

                                         (уривок з поеми  читає Конончук Ніна)

Балада «Причинна»- досконалий зразок  повноцінного перекладу . Для багатьох Шевченкових образів Віза Річ знайшла  в англійській мові оптимально-можливі відповідники ,які б передавали наявні в оригіналі повтори,порівняння,епітети. В перекладі балади блискуче відтворено ,по суті,слова народної пісні. Повторюванням приголосних створена картина буремної ночі на Дніпрі в баладі «Причинна».

 

                                        ( уривок з балади читає Лисенко Каріна)

Підхід Віри Річ до художнього перекладу передбачає високу майстерність у передачі образності,стилістичної і естетичної функції першотвору,його ритмічної структури,у відтворенні мелодико-інтонаційної будови,своєрідності метрики вірша поета,при цьому ії переклади природно звучать англійською мовою.

 

  ( уривок  «Огні горять…»  читає Ільєнко Вікторія) 

Дотримуючись реалістичних  традицій попередників,Віра Річ прагнула максимально точно зберегти зміст і форму першотвору. Прикладом може бути інтерпретація вірша Т.Шевченка «Мені однаково ,чи буду…» ,яка яскраво демонструє індивідуальний перекладацький стиль Віри Річ.

 

 (уривок з вірша читають Мельник Марина, Коваль Сергій, Ткаченко Руслан)

Найскладнішою проблемою для англомовного перекладача є відтворення метрики  й ритміки вірша поета. Віра Річ внесла в англійську поезію багатий ритміко-інтонаційний малюнок  народно-пісенної  поезії Тараса Шевченка і довела,що інтонаційна будова поезії поета ,така неповторна і національна, може бути передана англійською мовою.

 

  (« Заповіт»   читають Марненко Влада та Лимар Вікторія )

Переклади Віри Річ – це семантично,стилістично й художньо повноцінні твори, які знаменують подальший крок в освоєнні англомовної шевченкіани та безперечний успіх у галузі теорії і практики перекладу.

У травні 1998 року Віра Річ приїхала до Києва на запрошення  НСПУ і мала змогу перше в житті поклонитися Канівській Святині. Ця подія описана Вірою Річ у вірші «A  path  as steep ….».

  

( Вірш В.Річ  читають Слінченко Віра та Мельник Марина)

Музейна педагогіка, як один з шляхів підвищення загального рівня культури учнів та вплив на формування їх свідомого ставлення до культурної спадщини людства.

 

          Музейна педагогіка – це галузь педагогічної науки, яка побудована на основі науково-практичної діяльності й орієнтована на передачу культурно-освітнього досвіду в умовах музейного середовища, та сприяє формуванню громадянсько-патріотичних почуттів дітей та молоді. Саме таке тлумачення цього поняття найбільш вдало підпадає під визначення законодавства, щодо діяльності музеїв, а саме, «музеї як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток матеріальної та духовної культури, але й для прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини».

         

Сьогодні  ми складаємо глибоку подяку Вірі Річ за її подвижництво задля утвердження художнього слова України в англомовному світі. У перекладацькому доробку В. Річ твори 47 поетів України.  В. Річ - перекладач  великого творчого інтелекту, вона успішно перекладала з української,  білоруської, російської, польської, чеської, хорватської, румунської,  норвезької та іспанської мови. Однак творчість  Т. Шевченка  в перекладацькій діяльності  В. Річ займає особливе місце. Вона набагато глибше, ніж її попередники,  відчула загальнолюдські мотиви творчості Кобзаря у політичній поезії, у ліриці та в епосі. В. Річ часто повторювала, що вивчила українську мову, аби  перекладати Шевченка.

Щоб донести до англомовного  читача  все розмаїття  творчої думки поета, велич його ідей,  красу і багатобарвність його поетичного слова, духовні інтереси, перекладачка максимально наблизила переклад  до текстів  оригіналів, зберегла мелодику, ритм, систему римування, алітерацію, образність поетичного мовлення автора, його емоційну насиченість, національний колорит та інтонаційне багатство. Через творчість Шевченка Віра Річ пізнала і полюбила  Україну за її красу і духовність. На  пам’ятнику  Тарасу  Шевченку, відкритому у Вашингтоні 27 червня 1964 року, викарбовано слова з поеми «Кавказ» у перекладі Віри Річ.

 

                                         (уривок з поеми  читає Конончук Ніна)

Балада «Причинна»- досконалий зразок  повноцінного перекладу . Для багатьох Шевченкових образів Віза Річ знайшла  в англійській мові оптимально-можливі відповідники ,які б передавали наявні в оригіналі повтори,порівняння,епітети. В перекладі балади блискуче відтворено ,по суті,слова народної пісні. Повторюванням приголосних створена картина буремної ночі на Дніпрі в баладі «Причинна».

 

                                        ( уривок з балади читає Лисенко Каріна)

Підхід Віри Річ до художнього перекладу передбачає високу майстерність у передачі образності,стилістичної і естетичної функції першотвору,його ритмічної структури,у відтворенні мелодико-інтонаційної будови,своєрідності метрики вірша поета,при цьому ії переклади природно звучать англійською мовою.

 

  ( уривок  «Огні горять…»  читає Ільєнко Вікторія) 

Дотримуючись реалістичних  традицій попередників,Віра Річ прагнула максимально точно зберегти зміст і форму першотвору. Прикладом може бути інтерпретація вірша Т.Шевченка «Мені однаково ,чи буду…» ,яка яскраво демонструє індивідуальний перекладацький стиль Віри Річ.

 

 (уривок з вірша читають Мельник Марина, Коваль Сергій, Ткаченко Руслан)

Найскладнішою проблемою для англомовного перекладача є відтворення метрики  й ритміки вірша поета. Віра Річ внесла в англійську поезію багатий ритміко-інтонаційний малюнок  народно-пісенної  поезії Тараса Шевченка і довела,що інтонаційна будова поезії поета ,така неповторна і національна, може бути передана англійською мовою.

 

  (« Заповіт»   читають Марненко Влада та Лимар Вікторія )

Переклади Віри Річ – це семантично,стилістично й художньо повноцінні твори, які знаменують подальший крок в освоєнні англомовної шевченкіани та безперечний успіх у галузі теорії і практики перекладу.

У травні 1998 року Віра Річ приїхала до Києва на запрошення  НСПУ і мала змогу перше в житті поклонитися Канівській Святині. Ця подія описана Вірою Річ у вірші «A  path  as steep ….».

  

( Вірш В.Річ  читають Слінченко Віра та Мельник Марина)